Олена Обухівська, PR менеджер ТРК "Проспект", розповіла Вікенду, як собака в будинку змінює життя на краще. 
Батькам варто замислитись, каже Олена: якщо дитина мріє і готова нести відповідальність, можливо, прийшов час довірити їй турботу про маленького друга?

Коли дитина мріє про собаку, то її не замінити менш вимогливими домашніми улюбленцями — ні кішкою, ні хом’яком. Перевірено на особистій практиці.

У дитинстві у мене були болонка Ляля, пекінес Топік, вівчарка Боб і ще багато «вусатих» друзів у бабусиному будинку. Пам’ятаю найщасливіший час, коли вони вірно дивились в очі і віддано крокували поруч. А коли тато забирав мене додому, вони фанатично бігли слідом за автомобілем, який від’їжджав. Як у кіно. Тоді не було мобільних телефонів і ютуб-каналів, дозвілля ми проводили тільки в офлайні. Архаїка доповнювалась паперовими книжками і мультфільмами по телевізору о 20:00.

Сьогодні діти все більше спілкуються з друзями в чатах і пабліках. І протистояти цій звичці батькам, які працюють цілий день, вкрай складно. Я для своєї дочки пробувала кілька способів — тематичні гуртки, позакласний розвиток, читання, турбота про кішку і хом’яка. Але гаджети все одно перемагали.

Цього літа у нас в квартирі з’явився ще один вихованець — шпіц Бонапарт, по-домашньому просто Бонік. Десятирічна донька Юля сама знайшла його в Інтернеті і списалась із заводчиком. А потім попросила дозволу завести собаку, серйозно і щиро обіцяючи опікуватись маленьким шпіцом, якого вибрала під колір свого волосся. Такого ж блондо-рудого і пухнастого. І я здалась, згадуючи, скільки радості отримувала в дитинстві сама, коли мої вусаті чотирилапі друзі простягали мені лапи. Наш тато теж був не проти.

З появою Боніка життя змінилось: донька вчилась управлінню часом, відповідальності і турботі.

 По-перше, Юля стала більше часу проводити на свіжому повітрі, адже з собакою потрібно гуляти. Гаджетам вона приділяє набагато менше уваги. Якщо ваша дитина діджитально залежна або схильна до інтровертності, то собака — це відмінна можливість подолати і перше, і друге.

 По-друге, любов до собаки викликає більше експресії, стимулює до спілкування і соціалізації з іншими собачниками. У нас багато веселих і смішних історій про Боніка, якими варто поділитись — як він їсть з котячої тарілки, як обіймає м’яку іграшку-пінгвинчика і вранці замінює будильник. Адже собака — живе джерело історій, в яких дитина стане учасником і якими буде ділитись з вами.

По-третє, Бонік — живий, люблячий, активний, вимагає турботи і уваги. За ним потрібно доглядати, регулярно прибирати вдома. Тепер у нас в родині — відповідальний розподіл обов’язків, кожен відповідає за свою ділянку. А все найкраще — Бонікові. Тему «одна дитина в сім’ї — егоїст» ми переступили. Хочете, щоб дитина допомагала у будинку — заведіть собаку.

По-четверте, ми стали ще більше спілкуватись із донькою: під час прогулянок, плануючи покупки, визначаючи наші домашні потреби. Ми радимось, вчимось, шукаємо компроміси. Адже Юлі теж потрібно забезпечити щасливе дитинство для свого малюка-шпіца, ходити до школи, виконувати домашнє завдання, вивчати мови. Розуміючи, що їй довірили Боніка і повірили, що вона зможе — вона однозначно налаштована впоратись.

По-п’яте — це цілий комплекс занять з логіки і виховання. Наприклад, розвиток навичок з пошуку потрібної інформації в Інтернеті, спілкування з професійними консультантами в магазині MasterZoo про корисні лайфхаки, прийняття нестандартних рішень і інші розумово-аналітичні компетенції, коли дитина націлена на саморозвиток.

Чи складно з собакою? Так, складно. Але подивіться, скільки всього хорошого може зробити маленький шпіц в процесі виховання вашої дитини. А в магазині MasterZoo можна придбати все необхідне, щоб догляд за собакою не заподіював незручностей — збалансовані корми, очисники повітря, ароматизовані пелюшки, що не промокають, та інші засоби гігієни для всієї квартири.