Напевно, у кожного з нас є улюблена річ - та, яку носиш роками, яка обростає спогадами та катишками, в якій так зручно, що не хочеться її викидати ніколи. Вікенд розпитав відвідувачів ТРК «Проспект» про такі речі та записав п'ять найцікавіших історій.

Алла працює у сфері торгівлі та обожнює шопінг. Вона згадує часи, коли люди виглядали сумними та сірими в однаковому негарному одязі. Добре, що зараз все інакше: щоб потішити себе, досить просто пройтися магазинами та купити собі кілька обновок. Сьогодні вона саме так і вчинила: у її пакетах - новий одяг та взуття на осінь. Обновки завжди радують, але є особливі речі, про які пам'ятаєш дуже довго. Для Алли такою річчю виявилася незвичайна куртка, через яку вона навіть отримала шкільне прізвисько.
- У радянському дитинстві у мене була улюблена куртка, яку подарував брат. Дуже якісна, тепла, м'яка. Тоді всі ходили в однаковому - сірому та сумному одязі, купити гарні речі було ніде. Доводилося, як тоді говорили, «діставати». Але і це не завжди виходило. А тут старший брат поїхав у справах до Прибалтики, там із забезпеченням було краще, і привіз мені звідти демісезонну різнокольорову куртку. Вона була такою веселою та яскравою. У смугастій кольоровий куртці я дуже вирізнялася на вулицях. У школі мене за неї прозвали «кавунчик».
Це була настільки улюблена річ, що навіть коли я вже перестала її носити, віддати комусь так і не змогла. Вона ще дуже довго висіла у мене в шафі. Радянську шкільну форму я не любила з тих само причин: вона була такою ж, як у всіх, - нудною, незручною і непривабливою. А одного разу вдалося купити гарну незвичайну форму. Я була в неї закохана. І теж довго потім зберігала, милувалася. 
Джерело: http://project.weekend.today/prospekt_favourite